Для початку з’ясуємо, що ж таке філери. Назва є похідною від англійського слова «to fill» — наповнювати. Це препарати, котрі вводяться у м’які тканини обличчя і тіла шляхом ін’єкцій та залежно від якості, кількості та глибини введення виконують різні завдання. Функцій у них досить багато, однак всі можна звести до трьох основних: змінювати якість шкіри, змінювати глибину небажаного рельєфу (зморшки, складки), змінювати пропорції обличчя.
Філери можна умовно розділити на дві групи: гіалуронові та хімічні (не мають аналогів в організмі). 99% запитів на ринку естетичної медицини вирішують саме гіалуронові філери. Секрет у тому, що структура гіалуронової кислоти однакова як для людини, так для тварини так і для бактерії. Тобто яким би чином її не синтезували, гіалуронова кислота не стане чужорідною в організмі людини і тому не викличе імунної відповіді. Організм просто розпізнає її як щось нетоксичне, однак введене через травму, з часом капсулює (за місяць) і почне потрохи розщеплювати на CO2 і воду. Приблизно через рік замість гіалуронового філера залишаються лише капсульовані фрагменти, які теж із часом виводяться. Основні ризики процедури найчастіше пов’язані із двома факторами – це якість препаратів та кваліфікація й добросовісність лікаря косметолога-дерматолога.
Часто введення філерів називають «процедурою обідньої перерви». У цьому і криється їх популярність. Адже у порівнянні з пластичною хірургією таке втручання, по-перше, недороге, а, по-друге — зворотнє. До того ж досить швидке й не потребує тривалого відновлення. Тож, переваги методу та широке поле можливостей для його застосування спричинило буквально «гіалуроновий бум». Люди менше хвилюються, менше обдумують (ніж у випадку із пластикою), більше ризикують та експериментують.
Чи винен Instagram? Безперечно. Всім нам відомі його фільтри, які, на перший погляд, лише злегка нас прикрашають, але насправді доволі сильно змінюють гостроту вилиць, розмір губ тощо, доводячи все до лялькових пропорцій. Людина, котра часто використовує фільтри на своїх фото, поступово звикає до себе такої. Їй стає психологічно дискомфортно не використовувати фільтри й сприймати свою справжню зовнішність. Хочеться інстаграмну та відфільтровану себе перенести у життя. І бінго! З цією задачею успішно справляються філери, і то швидко й не за всі гроші світу, як ми вже згадували вище. І часто починаючи таке «вдосконалення» втрачається логіка: губи все ще недостатньо збільшені, а вилиці недостатньо гострі. Хочеться більше і виразніше, формується залежність і нездатність зупинитися.
Та корінь зла цієї історії лежить глибше за будь-який Instagram. Фільтри та філери – ніщо інше як наслідок проблеми у суспільній площині. У світі, де існує культ краси, її стандарти, параметри й закони беззаперечно виникають і стереотипи за якими категоризуються та оцінюються всі без винятку, а особливо жінки. Вони бачать «ідеальні стандарти» і намагаються їм відповідати за допомогою всіх доступних методів (фільтрів, філерів, пластики тощо). Якщо не намагаються – отримують стигму, а намагаються занадто сильно – теж отримують стигму. Коло замкнулось.
Здавалося б, щастя у балансі. От тільки гендерні стереотипи висять дамокловим мечем з одвічним питанням: «А ти думаєш ти достатньо приваблива? Точно? Подумай знов». І самооцінка хитається маятником. Звісно виховання, середовище, оточення, критичне мислення, ментальне здоров’я та психологічна стійкість тут вирішують наскільки кожна конкретна жінка залежатиме від суспільної думки.
За даними глобального дослідження Міжнародного товариства естетичної пластичної хірургії, частка ін’єкцій гіалуронової кислоти за допомогою філерів із 2019 року зросла на 15,7% та на 50,6% із 2015. По суті своїй – це чудовий косметологічний винахід, покликаний коригувати дрібні недоліки, але одночасно демонізований через безконтрольність. Причини цієї суспільної історії вкорінені глибше, ніж проникає шприц під час ін’єкції. Ми сміємося із «масок» та «велетенських губ», але такі люди ніщо інше як закономірний продукт цінностей, серед яких ми живемо.
