Його знають мільйони: хтось — за веселими відео в Instagram, хтось — за розголос після участі в програмі “Детектор брехні”, а хтось — за театральними виступами, політичною діяльністю або гучною мрією створити “Країну гномів”. Але перш ніж досягти успіху, Євген Степанов пережив дуже непростий шлях. І тепер не боїться говорити про своє минуле відкрито — у надії, що воно стане комусь уроком.
Дитинство, яке могло зламати
Зупинка росту у три роки, паління в шість, перша горілка у дев’ять, ін’єкції у п’ятнадцять. Здається, ця історія мала би завершитися трагічно. Але Євгену вдалося вибратися. У юності він грав в азартні ігри, бив однолітків, мав справу з наркотиками. “До 18 років я спробував усе, крім кокаїну”, — зізнається актор. І додає: не соромиться цього, бо хоче, щоб інші не повторювали його помилок.
Водночас парадоксально, але до п’ятого класу фотографія Євгена висіла на дошці пошани. Він навчався в музичній школі, грав на барабанах і навіть брав участь у театральних виставах, з якими гастролював за кордон.
Актор проти стереотипів
Мріючи стати українським Джекі Чаном, Євген кілька разів намагався вступити до університету імені Карпенка-Карого. Спочатку — через маму, якій відмовили, бо “немає спеціальності для людей з інвалідністю”. Згодом — уже як відомий актор, але його знову забракували через картавість та стереотипи.
Але Євген не здався та здобув вищу освіту. Хоча й не без скандалів. З університету “Україна” його відрахували за скандал із дружиною ректора в нетверезому стані. Після цього Степанов опинився в християнському реабілітаційному центрі. Там, за його словами, він пройшов переосмислення, позбувся залежностей, повернувся до рідного Вишневого та вступив до духовної академії.
“Бог сказав іти в депутати”
А вже у 2015 році Євген став депутатом Вишневої міської ради. І знову — не без Божого знаку. “Це не я йшов, а Бог мене послав”, — каже він. Попри скромну передвиборчу кампанію, він обійшов 13 конкурентів, серед яких були юристи, підприємці, заможні громадяни.
П’ять років він працював із виборцями, допомагав на окрузі, продовжував зніматися, виступати та будувати кар’єру актора.
Історія кохання
Познайомився з майбутньою дружиною випадково — на побаченні удвох з друзями. Спочатку були просто знайомими. Потім Євген молився, щоб саме вона зізналася у симпатії першою. І вона зізналася. Попри те, що готувалася до весілля з іншим.
Сьогодні Галина та Євген — приклад християнської родини. Їхня пара навіть офіційно зафіксована в Книзі рекордів: 42,7 см різниці у зрості.
Життя в Німеччині та повернення
Після повномасштабного вторгнення сім’я виїхала до Німеччини. Спочатку на два тижні, а згодом залишилися на три роки. Жили при церкві, де допомагали віряни.
Але Євген не захотів залишатися назавжди. Він хотів працювати лише за фахом. А потім йому наснився сон — із датою “квітень 2025-го”. Степанов сприйняв його як знак закінчення війни й повернувся до України.
Акторський голод і “Країна гномів”
Зараз Євген знову працює аніматором разом із колегами малого зросту. Виступає на весіллях, корпоративах, днях народження. І реалізує головний задум — створення артпростору “Країна гномів”.
Це має бути парк, де працюватимуть маленькі люди та люди з інвалідністю, а відвідувачі зможуть побачити казкове життя гномів і зануритися у світ інклюзії, щирості та радості.
“Я знаю, ким я був. Але знаю і ким я став”, — каже Євген. І ця трансформація — не вигадка. Вона справжня, як і він сам.
