Подобається вам це чи ні, та XXI століття внесло і продовжує вносити корективи у всі аспекти людського існування, зокрема і в соціальні та особисті взаємини. Ми живемо у нарцистичному та егоцентричному світі. Сучасні технології, рівень комфорту та доступності інформації дають абсолютно все, аби кожна особистість розвивалася індивідуально, брала за себе відповідальність і не потребувала допомоги. Уся величезна мережа можливостей для заробітку та різноманітні сервіси для забезпечення своїх потреб потрохи витісняють традиційну сім’ю, головне цивілізаційне покликання якої — забезпечити виживання. Молодь XXI століття все більше зважає на вимоги свого его, розуміючи, що може обійтися і без старої доброї «ячейки суспільства», за яку їх батьки готові йти у «хресну ходу» боротьби.
Складається враження, що традиційна сім’я помирає і ми спостерігаємо її агонію. Тут краще сприймати «Смерть» у значенні старшого аркану карт Таро — не як фізичний кінець, а як трансформацію. У цивілізаційному масштабі ми є свідками переродження сім’ї у новий конструкт. Тобто сім’я залишається, але з іншими правилами гри. Ще через 10 років, коли до шлюбного питання почнуть підходити перші представники покоління Альфа (народжені з 2012 по 2026 роки), вони вже знаходитимуться у іншій парадигмі. Основна її відмінність від нинішньої — свобода вибору, тотальне неприйняття будь-якого пресингу і стереотипів. Та й їх батьки — мілленіали і зумери на «хресну ходу за добре і вічне» вже навряд підуть.
Варто розуміти, що людина перш за все є соціальною істотою. Тож стара як світ потреба у близькості, спорідненості та любові нікуди не зникне. А що ж зміниться, запитаєте ви? Зміниться підхід. Ключовим словом для сім’ї XXI століття стане вже не «обов’язок», як то було раніше, а «партнерство».
Що ж головне у партнерстві?
Найважливішим, що відрізнятиме більшість сімей майбутнього від сімей нинішніх буде ґрунтовний, свідомий, чесний діалог. Справа у тім, що зараз надто велику роль ще відіграють цінності минулих століть. Люди живуть у парадигмі так званого «традиційного стандарту сім’ї», не задаючи собі питання: «чи підходить/потрібно мені саме це?». Вони просто дотримуються існуючої моделі. Звісно ж, мова не абсолютно про всіх, а про переважну більшість. У партнерстві ж кожен прислухається до себе і не робить «як заведено», а лише як йому/їй комфортно. У такій сім’ї ролі та зони відповідальності розподіляються не «як було за діда-прадіда», а виключно як узгодять між собою двоє дорослих людей. Секрет у тім, що партнери ще «на березі» домовляються про подальші очікування у стосунках, а не приймають традиційний шлюб як героїчну карму, яку несуть без огляду на власні бажання. Такі сім’ї можуть цілком обрати як одне кохання на все життя, так і поліаморну модель, чи взагалі все, що вважатимуть за потрібне. Поступово суспільство позбуватиметься тиску та стереотипів. І це, насправді, значно здоровіше, ніж той психологічний пресинг, який поки сприймається за норму. Наприклад, 22 січня у Шанхаї лікарі заледве витягли з того світу 55-літнього чоловіка. Він здійснив спробу суїциду через сором, що його 29-річний син досі офіційно не одружений. Таких ситуацій просто не повинно існувати, адже кожен відповідальний лише за своє життя.
Важко не помітити, як партнерський підхід до стосунків уже вбудовується у суспільну реальність. Це чудово видно у тенденціях вибору молоді великих міст. Насправді ж, крім партнерства, вчені-футурологи помітили й інші тренди, які згодом стануть абсолютною нормою сімейного контексту. Ось коротко про найважливіші:
Одностатеві шлюби
ЛГБТ-ком’юніті вже зараз має високу підтримку у світі. До того ж, майбутнє за молоддю, яка демонструє повне прийняття одностатевих стосунків і шлюбів. Коли на виборчі дільниці прийде все більше зумерів і альфа, вони захочуть бачити у владі толерантних політиків, що не дискримінують та однаково поважають законні права всіх громадян.
Діти після 30
Новітні технології майбутнього будуть націлені як на продовження життя загалом, так і на продовження репродуктивного періоду. Ця тенденція вже працює, адже якщо у 1990 середній вік жінки, що народжує первістка був 21 рік, то у 2020 це уже 26 років. Очікується, що через 10 років цифра зміститься до 31 року.
Одна сім’я — одна дитина
Статистика стверджує, що вже до 2025 на Землі народиться 8-мільярдний житель. Якщо враховувати, що заселення планети є нерівномірним, то теоретично проблеми з розміщенням людей можна уникнути, чого не скажеш про проблему обмеженості ресурсів. Найбільше занепокоєння викликає прісна вода. Свідомо не перенаселяти Землю та економити природні ресурси стане екологічним трендом і викликом майбутнього. А оскільки молодь еко-свідома, то і рішення вони прийматимуть відповідні.
Міжконфесійні шлюби
Чим вищим є технічний прогрес тим нижчою стає суспільна релігійність. Тож із часом, належність до різних конфесій не буде такою відчутною перепоною на шляху людей, що хочуть бути разом, як це ще відбувається зараз.
«Бостонський шлюб»
Про цю тенденцію мало говорять, але вона існує і буде набирати обертів. «Бостонським шлюбом» називається спільне проживання двох жінок без романтичного та сексуального компонентів. Як правило, це добрі подруги, що поділяють побут і обов’язки, турбуються одна про одну, підтримують, спільно виховують дітей. У молодому віці в такі стосунки найчастіше вступають дівчата, котрі постраждали від насилля з боку чоловіків. Вони є гетеросексуальними, але не почувають себе безпечно живучи з чоловіком. Звісно ж, цих пар не багато. А тенденцією «Бостонський шлюб» стане через популярність такої моделі для жінок віком 60+. Пояснюється все просто: як би не старалась медицина, тривалість життя чоловіків все одно є нижчою. Навіть якщо середній вік підвищиться до 100 років, гендерний розрив залишиться. Особливо актуальним «Бостонський шлюб» стане для країн, де жінки мають чисельну перевагу, як наприклад в Україні.
Укладання шлюбу, як такого
Справді, число офіційно укладених шлюбів має світову тенденцію до зменшення. Цивільні шлюби ж утверджуються та набирають обертів у популярності. Та не сподівайтесь, що традиційний похід до РАЦСу зникне як явище. Людей, котрі вважатимуть одруження обов’язковим етапом свого життя залишиться достатньо. Перевага партнерських стосунків дасть їм можливість не мовчати роками, нервуючись і чекаючи, що от-от партнер зробить цей крок, а ще «на березі» узгодити, коли, як і яке вони хотіли б весілля. Насправді, це дуже чесний та свідомий підхід. Бо кожна людина, хоче вона вступати у шлюб, чи ні, має право на свій вибір і на те, щоб цей вибір поважали. Адже насправді стосунки — це не про боротьбу, виторговування чи змагання, а про взаємопідтримку, повагу, любов і спільні пріоритети.
