Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х голос Жені Білоусова лунав звідусіль: із магнітофонів, касетних програвачів і колонок на дискотеках. Для сотень тисяч хлопців і дівчат він був кумиром, а його хіти знали напам’ять навіть ті, хто не вважав себе шанувальником попмузики. Здавалося, на молодого співака чекає блискуче майбутнє. Однак доля розпорядилася інакше: артист помер, проживши лише 32 роки. Його кар’єра тривала недовго, проте музика виявилася довговічнішою за самого виконавця.
Євген Білоусов народився 10 вересня 1964 року в селі Жихар Харківської області. Коли хлопчикові було близько двох місяців, родина переїхала до Курська. Музика захопила майбутнього співака ще в дитинстві. Він навчався в музичній школі за класом баяна, грав у шкільному ансамблі та мріяв про кар’єру музиканта. Однак після школи опанував цілком «земну» професію — став слюсарем-ремонтником. Та зрештою музика перемогла. Перші серйозні кроки на сцені Женя зробив у складі популярного гурту «Інтеграл» Барі Алібасова.
А справжня популярність прийшла до нього, коли він почав виступати сольно. Пісні «Девочка моя синеглазая», «Ночное такси», «Алёшка» та «Девчонка-девчоночка» перетворили Білоусова на одного з найяскравіших артистів тієї епохи. Прості мелодії, які легко запам’ятовувалися, та образ «романтичного хлопця» ідеально відповідали смакам публіки того часу. Його концерти збирали повні зали, а платівки й касети продавалися величезними накладами.
Однак феномен Жені Білоусова важко пояснити лише піснями. Білоусов з’явився саме в той момент, коли радянська естрада почала змінюватися. Його образ став символом перехідної епохи. Ще вчора країна жила за звичними й доволі суворими правилами, а тепер молоді люди прагнули більшої свободи, кохання та можливості бути собою. Білоусов ніби відчув цей запит раніше за багатьох і опинився в потрібний час у потрібному місці.
Утім, за яскравою сценічною картинкою залишалося звичайне людське життя зі своїми проблемами. У дитинстві Женю збила машина. Він сильно вдарився об асфальт і після цього все життя страждав від головних болів. Навесні 1997 року стан здоров’я співака різко погіршився. Наприкінці березня його госпіталізували до московського Інституту швидкої допомоги імені Скліфосовського.
За словами близьких, Білоусов надто захоплювався алкоголем і дієтами. Організм, який роками працював на межі можливостей, зрештою не витримав. Під час лікування лікарі зіткнулися із серйозними ускладненнями: в артиста стався геморагічний інсульт. Наприкінці квітня співакові зробили операцію на головному мозку. Здавалося, що найстрашніше вже позаду, однак відновлення виявилося надзвичайно складним. Приблизно через місяць Женя Білоусов помер. Йому було лише 32 роки.
Женю Білоусова поховали на Кунцевському кладовищі в Москві. На його могилі встановили пам’ятник зі словами: «Коротке життя. Яскравий слід. Довга пам’ять». Для шанувальників смерть кумира стала справжнім шоком. Людина, яка ще зовсім недавно співала про безтурботне кохання й молодість, раптом пішла з життя так само стрімко, як колись увірвалася на сцену.
