Чотири робочі дні замість п’яти, три вихідні й при цьому жодної втрати в зарплаті. Звучить як графік мрії, але саме таку модель пропонують випробувати в Україні. На сайті Кабінету Міністрів набирає підписи петиція про перехід на 32-годинний робочий тиждень зі збереженням повної оплати праці.
Ініціатива з’явилася ще 3 липня 2026 року, а на початок вересня вже зібрала понад 19 тисяч із необхідних 25 тисяч голосів. Авторка звернення Анна Павленко переконує: ідея полягає не просто в тому, щоб українці менше сиділи на роботі, а в тому, щоб вони встигали відновлюватися і водночас працювали ефективніше.
Чотири дні роботи, але зарплата залишається такою самою
Найпривабливіший пункт петиції стосується грошей. Авторка пропонує скоротити стандартний робочий тиждень до 32 годин або чотирьох днів, але не зменшувати через це зарплату.
Тобто йдеться не про звичний неповний робочий тиждень, коли людина працює менше й отримує відповідно менше. І не про чотири десятигодинні зміни замість п’яти восьмигодинних. Запропонована модель передбачає справжнє скорочення робочого часу — приблизно на один день на тиждень — зі збереженням повної оплати.
До речі, українське законодавство вже частково дозволяє подібний формат. Стаття 50 Кодексу законів про працю визначає нормальну тривалість робочого часу — не більше 40 годин на тиждень, але роботодавці можуть встановлювати меншу норму в колективному договорі. У такому випадку це не обов’язково означає зменшення окладу. Інша справа — неповний робочий час за статтею 56 КЗпП: там оплата залежить від фактично відпрацьованого часу або виробітку.
Петиція ж пропонує піти значно далі й перетворити 32-годинний тиждень із повною оплатою не на привілей окремих компаній, а на нову загальнонаціональну модель.
Чому про чотириденний тиждень заговорили саме зараз
Головний аргумент авторки пов’язаний із реальністю, в якій українці живуть уже роками. Повітряні тривоги серед ночі, обстріли, постійна напруга, проблеми зі сном і необхідність наступного ранку знову виходити на роботу поступово накопичують втому.
У петиції додатковий вихідний розглядають не як подарунок працівникам, а як можливість регулярно відновлюватися, займатися здоров’ям, проводити більше часу з родиною та не доводити себе до професійного вигорання.
Це особливо незвично звучить на тлі правил, які діють під час воєнного стану. Для працівників об’єктів критичної інфраструктури закон у певних випадках, навпаки, дозволяє збільшувати нормальну тривалість робочого часу навіть до 60 годин на тиждень. Тому можливий перехід до універсальних 32 годин вимагав би серйозних змін і винятків для сфер, які не можуть просто зачинитися на додатковий день.
А люди справді встигають зробити за чотири дні те, що раніше робили за п’ять?
Саме тут починається найцікавіше. Ідея чотириденного тижня вже давно вийшла за межі красивих корпоративних лозунгів — її неодноразово тестували на практиці.
Один із найвідоміших експериментів відбувся у Великій Британії у 2022 році. У ньому взяла участь 61 організація та близько 2 900 працівників. Компанії скоротили робочий час приблизно на 20% без зменшення зарплат.
Результати виявилися доволі переконливими. 71% учасників повідомили про зниження рівня вигорання, а 39% — про менший стрес. Кількість днів, проведених на лікарняному, скоротилася на 65%, а кількість працівників, які залишали компанії, — на 57% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. При цьому серед компаній, які надали фінансові дані, середній дохід за час експерименту не впав, а трохи зріс. Після завершення тестування 92% компаній заявили, що планують продовжувати працювати за новою схемою.
Схожий досвід мала й Ісландія. Там у 2015–2019 роках близько 2 500 людей тестували скорочений робочий тиждень у 35–36 годин без урізання зарплат. У більшості установ продуктивність і якість послуг залишилися на тому самому рівні або покращилися, а працівники повідомляли про кращий баланс між роботою та особистим життям і менший стрес.
Але є один секрет: просто забрати п’ятницю недостатньо
Чотириденний тиждень працює не тому, що люди чарівним чином починають виконувати все швидше. Компанії, які брали участь у закордонних експериментах, часто змінювали саму організацію роботи.
Десь скорочували нескінченні наради, десь автоматизували рутинні процеси, встановлювали чіткіші правила комунікації або відмовлялися від завдань, які роками виконувалися «бо ми завжди так робили».
Дослідники Кембриджського університету зазначали, що працівники самі починали активніше шукати способи працювати ефективніше. При цьому чотириденний тиждень зовсім не обов’язково означав, що вся компанія закривалася в п’ятницю: у сферах, де потрібна постійна присутність персоналу, вихідні просто розподіляли між працівниками.
Саме тому українська петиція пропонує не змінювати графік усій країні за одну ніч, а спочатку провести державний пілотний проєкт у визначених галузях, бюджетних установах і приватних компаніях.
Що від цього може отримати бізнес
На перший погляд роботодавцям така ідея може здатися не надто вигідною: платити стільки ж, а робочих годин отримувати менше. Авторка петиції пропонує подивитися на витрати ширше.
Якщо працівники рідше йдуть на лікарняні, менше вигорають і рідше звільняються, компанія економить на пошуку нових спеціалістів, їхньому навчанні та адаптації. Додатково можуть скорочуватися витрати на електроенергію й утримання офісів.
Є й інший аргумент — боротьба за кадри. Гнучкіші та комфортніші умови праці можуть стати додатковою перевагою для українських роботодавців у конкуренції за спеціалістів, зокрема тих, хто зараз живе за кордоном.
Втім, універсального рецепта немає. Запровадити чотириденку в IT-компанії чи рекламній агенції значно простіше, ніж у лікарні, магазині, на заводі, транспортному підприємстві або виробництві з безперервним циклом. У таких сферах скорочення годин може вимагати додаткових змін, нового персоналу та складнішої системи позмінної роботи.
Ще один вихідний може вплинути навіть на те, як українці витрачають гроші
У петиції є й менш очевидний економічний аргумент. Вільний день — це не обов’язково день на дивані.
Люди можуть частіше ходити у спортзали, кафе, кінотеатри, на концерти, користуватися б’юті-послугами, подорожувати Україною або просто мати час пройтися магазинами. Теоретично частина грошей, які зараз не витрачаються через банальну нестачу часу та сил, може потрапити до малого і середнього бізнесу.
Втім, це саме очікуваний ефект, а не гарантований результат. Наскільки він спрацював би в українських економічних умовах, можна було б оцінити лише після реального експерименту.
Чи означає петиція, що скоро всі працюватимуть чотири дні
Ні. Поки що йдеться виключно про громадську ініціативу.
Петиція №41/010242-26еп була оприлюднена 3 липня 2026 року. Для того щоб уряд був зобов’язаний її офіційно розглянути, потрібно зібрати 25 тисяч підписів. Станом на зараз звернення підтримали вже майже 19,5 тисячі людей.
Навіть якщо необхідну кількість голосів буде зібрано, це не означатиме автоматичного переходу України на чотириденку. Кабмін має розглянути звернення та надати відповідь, а для реальної зміни загальних правил знадобляться законодавчі рішення.
Тож додаткову вільну п’ятницю поки бронювати не варто. Але сама дискусія вже показує цікаву зміну в ставленні до роботи: питання дедалі частіше звучить не як «скільки годин людина провела на робочому місці», а як «що вона за цей час насправді встигла зробити».