Як підтримувати соціальні навички у дітей під час карантину



Важливими у становленні особистості є навики спілкування, вміння домовлятися та знаходити шляхи та методи подолання конфліктів у складних ситуацій. Соціальні навички активніше розвиваються у дітей під час спілкування з іншими дітьми чи дорослими. Карантин обмежує реальне спілкування. Але є різні інші способи, які дозволяють підтримувати мозок дитини у тонусі, не забувати важливі речі та вивчати нові аспекти поведінки у різних ситуаціях.

1. Самостійність

Багато речей ваша дитина може вже робити самостійно. Намалюйте разом план і враховуючи вік, включіть у нього всі справи, які малюк може робити сам. Прибирати іграшки, вмиватися, одягатися, прибирати зі столу. Включіть у перелік не тільки його особисті справи, але і поміч вам. Дітям молодшого віку треба допомагати і робити спочатку все разом. Але поступово давати це робити самостійно. Старшим дітям можна дати доручення по хатніх справах. Наприклад, прибирання, миття посуду чи полив квітів. Запевніть, що це для вас дуже важливо. Не забудьте похвалити за старання. Але, якщо дитина забула щось зробити вчасно, просто нагадайте і ні в якому разі не сваріть. Спитайте, чи потрібна їй допомога.

2. Впевненість у собі

Над цією якістю треба працювати кожного дня. Позитивне відношення до себе допомагає у всіх аспектах соціальної взаємодії дитини. Ця навичка не втрачає своєї актуальності протягом всього життя. Важливо не виправляти і не критикувати дитину у той час, коли вона в захваті від процесу. Нічого, що вона малює червоним сніг, чи у слові зробила помилку, коли щось писала. Саме зараз треба промовчати і повернутися до розмови пізніше. Завжди шукайте те, що ваша дитина зробила добре і підкреслюйте це. Підтримуйте, допомагайте і ні в якому разі не сваріть. Хваліть не саму дитину, а ту роботу, яку вона гарно зробила.

3. Емпатія

Під час карантину можна розвивати здатність піклуватися за інших людей, в першу чергу членів сім’ї. Навчіть дитину ділитися солодощами. Навіть якщо ви не хочете зараз цукерку, запитайте, чи можна і вам невеликий шматочок. Придбайте подарунок для іншої дитини, та разом з вашою донькою чи сином напишіть листа, чи намалюйте листівку їй. Спитайте, чи потрібна допомога сусідам пенсіонерам. Говоріть про свої почуття з дитиною, та питайте у неї, що вона відчуває у тій чи іншій ситуації. Можна пограти в гру з емоціями, знайти різні малюнки та обговорити з дітьми які почуття у того чи іншого героя.

4. Співпраця

Вміти грати разом, домовлятися і знаходити компроміси дуже важливо. Співпрацювати під час карантину діти можуть тільки з рідними. Краще всього ця навичка формується під час різних ігор. Для молодшого віку це може бути гра в м’яч, сумісне з батьками малювання чи інші активності, які потребують присутність дорослого. А для старших дітей ідеально підійдуть настільні ігри. Зараз велика купа розвивальних ігор, де потрібна постійна взаємодія з іншими гравцями.

5. Допитливість

Ця навичка допомагає знаходити відповіді на всі питання, вміти розв’язувати складні задачі та постійно розвиватися. Формуйте зацікавленість дитини різними речами. Молодшим давайте вичерпні відповіді, старших заохочуйте спочатку знайти інформацію самостійно у книгах, чи Інтернеті. Можна придумати цікаві квести, які легко розіграти прямо у квартирі. Намалюйте карту скарбів, заховайте підказки, зашифруйте ребуси чи придумайте інші цікаві завдання. А переможця хай чекає справжній скарб.

6. Спілкування

Багато розмовляйте з дитиною. Питайте у неї, що сьогодні було цікавого. Який момент за цілий день був самий приємний, чи яскравий. Чому сталася та чи інша ситуація і що дитина під час неї відчувала. Для спілкування з іншими людьми, організовуйте онлан-зустрічі з друзями дитини, з бабусями та дідусями. Якщо можливо, можна записати дитину на час карантину у онлайн клас танців, або у інший гурток, яким може зацікавитися ваша дитина.

7. Вміння слухати

Ще одна важлива навичка, тому що під час навчання потрібно багато слухати та аналізувати. Виділіть час перед сном, коли ви з дитиною можете поспілкуватися на різні теми. У цей час можна казати будь-які думки. Домовтеся, що коли один розказує, інший повинен лише уважно слухати. І лише після закінчення розповіді задавати питання чи ділитися своєю точкою зору. Маленьким дітям просто читайте казки, або розповідайте цікаві історії. Але під час розповіді іноді задавайте питання, які стосуються змісту.